Хостинг-провайдер, інтернет-провайдер та мобільний провайдер — чим вони займаються і як їх не плутати

Слово “провайдер” не обмежується лише позначенням компаній, що надають доступ до Інтернету. Вони можуть бути як інтернет-провайдерами, які прокладають кабелі до домашнього роутера, так і хостинг-провайдерами, що надають хостинг або сервери в оренду для сайтів, або мобільними провайдерами, що забезпечують зв’язок та мобільний інтернет для смартфонів.

В англійській мові провайдер — це будь-яка організація, яка займається наданням послуг. В Україні цей термін зазвичай охоплює лише компанії, що надають зв’язок, Інтернет та послуги хостингу.

Хостинг-провайдери — забезпечують життя сайтів у мережі

Це компанії, які здають в оренду власні сервери та їхні потужності клієнтам для розміщення сайтів. Будь-який сайт стає доступним у всесвітній павутині тоді, коли всі його файли та дані завантажені на працюючий сервер. Таким чином, браузер користувача, відкриваючи веб-сторінку, надсилає запит на отримання її вмісту на сервер, а той, своєю чергою, відправляє у відповідь потрібну інформацію.

Хостинг-провайдери тримають власні дата-центри, що складаються з безлічі підключеного до інтернету комп’ютерного устаткування, або орендують їх в інших компаній. Таким чином, вони надають користувачам послуги хостингу, тобто розміщення сайту на своїх серверах та підтримку його безперебійної роботи. Крім цього, деякі хостинг-провайдери також реєструють домени, щоб клієнти могли отримати всі необхідні для запуску сайту послуги в одній організації.

Найвідоміші види хостингу, що пропонуються, охоплюють віртуальний хостинг, VPS/VDS та виділені сервери, а також хмарний хостинг.

Інтернет-провайдери — надають вам домашній інтернет (Wi-Fi)

Це ті компанії, з якими в більшості людей асоціюється термін “провайдер”. Вони підключають Wi-Fi (або кабельний доступ до мережі), продають роутери та беруть щомісячну оплату за домашній інтернет.

Існує переважно провайдери трьох рівнів:

1. Tier-1 — це найбільші світові компанії, які володіють магістралями оптоволоконних кабелів, що з’єднують материки та острови, проходячи по дну океану. Їм належить майже весь світовий інтернет. Таких провайдерів є лише декілька, й вони продають трафік провайдерам наступного, нижчого рівня.
2. Tier-2 — компанії, що розповсюджують куплений доступ до мережі по власному регіону чи державі. Вони безпосередньо не взаємодіють зі звичайними користувачами, а знову продають інтернет-трафік провайдерам третього рівня.
3. Tier-3 — провайдери 3 рівня, що підключають інтернет звичайним користувачам.

Можуть існувати провайдери ще нижчих рівнів, але їх діяльність та ж сама, що й у Tier-3.

Інтернет-провайдери, крім доступу до мережі, часто пропонують супутні послуги, наприклад, кабельне телебачення, оптоволоконний інтернет найвищої швидкості для бізнесу, стаціонарну телефонію тощо.

Надійні інтернет-провайдери завжди забезпечують обіцяну швидкість з’єднання, безперебійну роботу, широку зону покриття та розв’язання можливих проблем.

Мобільні провайдери — оператори стільникового зв’язку та мобільного інтернету для телефонів

Ці компанії мають у власності радіовежі, зона покриття яких частково перекривається кожною з них, утворюючи так звані “соти”. Мобільні оператори продають користувачам sim карти з особистим номером телефону, за допомогою яких ми отримуємо всі інші звичні для нас послуги: аудіо- та відеодзвінки, SMS-повідомлення, мобільний інтернет тощо.

Варто зазначити що конкретний провайдер може надавати одночасно декілька послуг інших типів провайдерів, наприклад, стільниковий зв’язок, домашній інтернет та телебачення. Прикладом може слугувати всім відомий “Київстар”. Таким чином, це компанія, яка стала інтернет- та мобільним провайдером.

До особливостей надійного мобільно провайдера можна віднести наступні:

• широка зона покриття, котра охоплює не тільки міста, але й села, автомагістралі та віддалені населені райони;
• стабільний високошвидкісний 4G-інтернет;
• відповідність тарифів та потреб різних клієнтів — зовсім не вигідно, якщо оператор змушує купувати все й одразу тих, кому потрібен мінімальний набір послуг;
• доступність техпідтримки.

Розвиток ІТ технологій в нас час відбувається стрімкими темпами: ще декілька років назад ми могли користуватися лише 2G-інтернетом від мобільних провайдерів, а тепер усім доступний 4G та починає впроваджуватися 5G. Ілон Маск почав продавати набори Starlink для доступу до його супутникового інтернету та зв’язку, що дуже корисно в умовах, де немає доступу до послуг звичайних провайдерів, наприклад в зонах воєнних дій чи віддалених районах. Тому можна впевнено говорити про те, що кількість провайдерів та набір їхніх послуг буде й надалі зростати в найближчому майбутньому, відкриваючи нові можливості як для нас з вами, так і для людства в цілому.