Що таке індекс Гірша?

Сучасному вченому вкрай важливо мати докази значущості власних праць для науки, тож кожному «творцеві» наукових праць потрібно знати, що таке індекс Гірша. На даний момент у галузі науки можна спостерігати велику конкуренцію серед учених. З першого погляду дуже важко будь-яким чином оцінити ефективність діяльності науковця, адже аналіз якості наукових здобутків — надзвичайно складне завдання, подекуди не піддається об’єктивній оцінці. Тому з’явилася необхідність створення офіційного механізму кількісної оцінки наукової діяльності за допомогою конкретних наукометричних показників.

Що являє собою індекс Гірша

Цей показник був запропонований викладачем Каліфорнійського університету, доктором фізичних наук із Сан-Дієго Хорхе Гіршем зовсім нещодавно 2005 року. За короткий час показник набув великої популярності в наукових колах у всьому світі, визначати його вміє фактично кожен учений.

Індекс Гірша вважається офіційним чисельним показником, створеним для визначення об’єктивності оцінювання діяльності вчених, наукових колегій, співтовариств і організацій, що займаються науковою роботою, або навіть цілої держави з погляду якості проведених досліджень, який обчислюють шляхом підрахунку кількості виданих статей і кількості їхніх цитувань у решті наукових праць. Він створений на основі індексів наукового цитування, що являють собою дуже великі бази результатів досліджень різних учених. А дізнатися детальніше про індекс можна за посиланням https://soer-publ.com.ua/uk/pidvishhennya-indeksu-girsha/.

Як розраховується індекс Гірша

Значення Гірша також називають h-індексом, оскільки позначається він за допомогою латинської літери «h». Його розрахунок за формулою на перший погляд може здатися дуже непростим, але на ділі все значно простіше.
Як же розраховується його значення? Визначення показника проводиться так: згідно з формулою, індекс Гірша автора, і ще групи авторів, організації або країни дорівнює такому числу h, яке означає кількість опублікованих ним/їми статей, з яких кожна цитується не менш ніж h разів в інших наукових працях, а будь-яка з інших написаних статей згадується не більш ніж h разів.

Індекс Гірша змінюється в межах від 0 до N — кількості опублікованих автором робіт.

Варіанти розрахунку

Щоб краще зрозуміти це визначення, можна розглянути кілька прикладів:

• Автор Іванов опублікував 1 наукове дослідження, яке набуло великого поширення: число цитувань склало 35 разів. У цьому випадку значення Гірша дорівнюватиме 1.
• Вчений Петров розробив 35 наукових праць, кількість цитувань кожної з них дорівнює 1. Розглянутий показник для Петрова буде такий самий — 1.
• Наступний приклад більш часто можна зустріти в дійсності. Сидоров написав 10 статей, з них першу процитовано 7 разів, другу — 6, третю — 5, четверту — 4. Інакше кажучи, в автора є 4 роботи, процитовані щонайменше 4 рази, тому значення Гірша дорівнюватиме 4. Решта 6 наукових праць виявилися менш популярними і були застосовані іншими вченими менше 4 разів, тому не вплинули на підсумковий розрахунок.

Як видно з прикладів, визначити індекс Гірша не так вже й важко: потрібно знати лише його властивості, порядок розрахунку і рахувати за формулою.

Основні властивості h-індексу

Показник має деякі базові властивості, які потрібно знати:

1. Якщо є наявність навіть одного цитування, показник буде більшим або дорівнюватиме 1;
2. За відсутності застосування статті іншими авторами його значення дорівнюватиме 0;
3. Значення ніколи не може бути вищим за кількість опублікованих автором статей;
4. При цитуванні h статей мінімум h разів показник дорівнює h;

Бажано знати! Індекс не може бути більшим за граничне число цитувань якого-небудь дослідження.

Порядок розрахунку h-індексу

Для початкових даних слід розрахувати загальну кількість публікацій ученого і визначити кількість цитувань кожної з них.

Далі потрібно встановити статтю, яка процитована найбільшу кількість разів. Після слід розрахувати число публікацій NPj, які процитовані мінімум j разів.Число цитувань, j Число статей, процитованих мінімум j раз.

Потім серед показників другої колонки таблиці, що розташувалася вище, потрібно розрахувати максимум j, за якого NPJ більше або дорівнює j. Знайдене число і буде шуканим значенням.